святителя Луки Войно-Ясенецького "Дух, душа й тіло"
З твору:
З твору:
Між тілом і духом існує постійний зв'язок і взаємодія. Все те, що відбувається в душі людини протягом її життя, має значення і потрібне тільки тому, що будь-яке життя нашого тіла та душі, всі думки, почуття, вольові акти, що беруть початок у сенсорних сприйняттях, найтіснішим чином пов'язані із життям духу. У дусі закарбовуються, його формують, в ньому зберігаються всі акти душі та тіла. Під їхнім формотворчим впливом розвивається життя духу і його спрямованість у бік добра або зла. Життя мозку й серця і необхідне для них об’єднане, дивно скоординоване життя всіх органів тіла потрібні тільки для формування духу й припиняються, коли його формування закінчено, або цілком визначився його напрямок. Життя тіла і душі можна порівняти зі сповненим краси і принади життям виноградного грона. Припиняється його пожива соками лози, росою небесною, що скроплює ніжний пушок соковитих ягід, і залишаються лише вичавки, приречені на гниття; але життя виноградних грон триває в отриманому з них вині. У вино переходить все те цінне, чудове і запашне, що доспіло у живих ягодах під живодайним впливом світла та сонячного тепла. І подібно до того, як вино не псується, а продовжує жити своїм власним життям після смерті винограду, стаючи настільки кращим і ціннішим, настільки довше воно живе, і в безсмертному дусі людському триває вічне життя і нескінченний розвиток у спрямованності до добра чи зла після смерті тіла, мозку і серця і припинення діяльності душі.
Немає коментарів:
Дописати коментар