Скарбниця добродіянь. Повчання із життя святих

Готуємо до видання книгу для сімейного читання
 та уроків Християнської етики  
Скарбниця добродіянь
Повчання із життя святих

Книга містить наступні розділи: 
Повчання про те, що любов довготерпить
Повчання про те, чого варто позбутися
 Повчання про те, як навчитись творити добро
Повчання про те, як святі проводили своє життя
 Повчання про те, що святі - взірець добродіяння

Уривок з книги:

САМ СОБІ СУДДЯ

У пустелі Лівійській, в Божій обителі жили ченці. Поміж них панувала любов, мир і злагода. Та якось одному старому монахові підказали, що його учень згрішив.
      Старець дуже обурився і спересердя вигукнув:
      – Велике зло вчинив він! Слід його покарати! Хай-но лишень потрапить на очі.
      Та минав час, а учень все не з’являвся перед старцем. І от одного похмурого дня до нього завітав Ангел Господній із печальною звісткою:
     – Твій учень сьогодні помер… Куди накажеш віднести його душу: у Царство Небесне чи туди, де панують вічні муки? 
    Від слів Ангела чернець оторопів, кров застигла в його жилах, поза шкірою промайнув крижаний вітерець. Та незворушний Ангел спокійно продовжив:
     – Чого ти злякався? Адже ти суддя і праведним, і грішним. Тому кажи, що робити з душею учня твого? Помилувати чи ні? 
     І вмить усвідомив старець, що недобре зробив, осудивши недосвідченого ченця. 
     – Засудивши іншого, я сам вчинив великий гріх, – побивався він. 
     Тривалий час досвідчений чернець мучився, картався, плакав і не знаходив місця. Цілими днями і ночами стояв він навколішки перед образом Божим і вимолював прощення за скоєний гріх. 
     Врешті Бог зглянувся на щире каяття і простив його. Ангел Божий знову з’явився старцеві і втішно мовив:
     – Бог тебе простив, та запам’ятай від сьогодні назавжди, – страшенно тяжким є гріх осуду.